ЩОГЛА — жен. щегла (щагла), шагла; рыбья щека, скула, жабры, щелье; | мачта, шесть в земле, маяк. Оставлени будете, яко щегла на горе, Исайя, как одинокая веха. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ЩОГЛА — (стар.) мачта. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
щогла — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. ἵστος) мачта корабельная. … … Словарь церковнославянского языка
ЩОГЛА — рейка, лесной материал из ствола молодого дерева … Казачий словарь-справочник
щогла — Тонка і висока споруда або її частина відповідної форми … Архітектура і монументальне мистецтво
щогла — мачта; веха; жердь … Cловарь архаизмов русского языка
щогла — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
щогла — мачта … Църковнославянски речник
щогла — Syn: башта, колона … Словарь синонимов металлургических терминов
бізань-щогла — и, ж. Щогла, яка є третьою від носа і першою від корми корабля; задня щогла … Український тлумачний словник